Мої свята



1
Тема. Андріївські вечорниці
Мета. Поглиблювати знання учнів про звичаї, обряди, що виробилися українцями впродовж століть; розвивати інтерес до невичерпної унікальної культури українського народу ; формувати ЦС до держави, культурних надбань.
Обладнання: макет української печі, рушники, лави, коцюби, ноутбук.
Хід заняття
Бабуся . Ой, моя ж ти зірочка, а гарна яка! Я на тебе оце так дивлюся, то й себе молодою згадую.
Онучка. Бабуню, та чого ви ! Ви в мене ще така молода, найкраща та найдобріша.
Бабуся. Ой, ой , я знаю чого ти сьогодні така мила , і не просись, не дозволю вам у моїй хаті вечорниці справляти.
Онучка. Ну бабусечка, бабунечка (тулиться)
Бабуся. Ну добре, телефонуй , нехай приходять. Ох і молодь, кого хочеш уговорять.
Добрий вечір , добрі люди!
Хай здоров’ячко вам буде!
Щиро просимо до нашої хати. На вечорниці завітати. Є у нашого народу чудова традиція – святкувати вечорниці. Віддаючи шану минувшині, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо те найдорожче, що є в народі- його пісню, історію, звичаї.
( стук , певно дівчата йдуть)


2
1 Кума . Доброго вечора, сусідонько! Чи дуженькі? Чи здоровенькі?(цілуються)
2 Кума. Доброго й вам кумонько!
1 А ви не скажете кумцю, що це ваші кури в мене в городі роблять?
2 А хто вам сказав , що то мої кури, вони що позначені? А може то Ганнині кури?
1 Ганнині не Ганнині , а додому сьогодні не підуть, у мене залишаться.
2 Як то залишаться? Вони ввечері нестися мають. Ви , мабуть хочете мої яйця забрати, як ті яблука, що з моєї яблуні вам за тин впали?
1 Якщо вони на моїй межі лежали, то моїми стали!
2 Отакої, то може , як мій Петро на вашу межу стане, то теж до вас піде?
1 А чому ж не піде? Я куди ліпша від вас: не довголиця, не веснянкувата, не товста
2 Що? То це я товста? Це я веснянкувата? Та я тобі покажу..
1 Тьху на тебе і на твої кури, бодай вони одними «кіндерами» неслися.
Оце вже кума, все бубнить і бубнить. Ну забралися мої кури до неї в кукурудзу, то що ж вони там вигрібуть, га? Чи то які бульдозери, чи що? А як її півень у моєму горщику закипів, то я ж нічого не кажу! Чи її чорноряба , у моєму хлівчику вже два тижні несеться, то я ж сусідку не лаю , терплю! Хай собі несеться на здоров’я! Чи ж мені мого курника шкода?
(підходить чоловік)




3
Чоловік . Сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся , сам лягаю. От бісова жінка , так хату розхитала , що в двері втрати не можу. Т- р-р-уу! Стоять! Ох! Нарешті це моя хата.
- Паразочко, а що це ти так розквокталася, як та квочка?
А хіба от такої жизні не розквокчешся? Ти печінки виїдаєш з цього боку, а Одарка з другого вигризає. А ти чому напився?
-Ото вже як жити не знаю!
- Ну, не плач, Палазю. А ти хоч пам’ятаєш, яке сьогодні свято?
- Пам’ятаю, з хвилини на хвилину прийдуть до нас на вечорниці.
( заходять дівчата)
Бабуся. Заходьте, заходьте, чекаємо вже вас.
Дід. Ласкаво просимо, ой які ж ви гарні всі. Де ж таке гарне вбрання знайшли?
Дівчата. Доброго вечора у вашій хаті.
Чули ми , що тут на вечорницях можна побувати.
А вбрання ми всім селом шукали,
та по інтернету виписували.
Бабуся. Ой, смішні ви дівчата, в інтернеті купували, а ми раніше всі собі самі вишивали.
Онучка. Бабусю, а Василина каже : «Що сьогодні незвичайно цікавий вечір?»
Бабуся. Не такий він вже і незвичайний моя дитино. Просто сьогодні свято Андрія Первозванного. Андрій – один з апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозванним , бо саме його та його брата Ісус зробив першими учнями. Вони обидва без вагань прийняли вчення Христа і були наділені здатністю зцілювати хворих.
А ще сьогодні вечір, у який мають збутися ті бажання, які омріяв кожен, мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю?
4
Гаразд, хай буде по вашому. То може і помолодію біля вас. Мені ще моя бабуся розповідала про ворожіння у цей вечір.
Ворожіння
1.Розкидаю по класу : квітку, гроші, ремінь, пшеницю. Крутимо дівчину і зав’язаними очима.В яку сторону піде, такий і господар буде.
2 Дівчата, а я знаю таке ворожіння. На сьогоднішній вечір я сплела вінок. Станьте гуртом. Треба підкинути віночок вгору, на кого він впаде , та й перша заміж піде.
Дід –Дівчата , а де ваші хлопці?
Дівчинка. Та може заблудилися? А може батьки не пускають?
( приходять хлопці)
-Добрий вечір! Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці
Дівчинка. Що ж заходьте, любі хлопці.
Просимо до світлиці.
Може, з вами веселіші
Будуть вечорниці.
1 Хлопчик. Мене звати Степаном , хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна , правда, сліпа на одне око, друга не несеться, зате добре бачить. І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже комарів- світу білого не видно!
2 Хлопчик. Чим я не жених? Може не зовсім гарний, але роботящий. Вже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш.
Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, вечеряв би до сніданку. Виберете мене – горя не знатимете.
3 Хлопчик . Наш народ любив жартувати, тож давайте і ми пожартуємо.


5
Усмішки
Як там , пане вчителю, мій онук у школі?
Та нічого. Тільки вчора відпросився на ваш похорон.
Петренко, - питає директор школи,- ти куриш?
- Не відмовлюся.
- Матуся хвалиться- наш син
Так любить звірів і тварин
Він діда цапом називає.
На батька каже:»Ти верблюд!»
Як підросте , хай поступає
В ветеринарний інститут.
Вчитель .Розбудіть свого сусіда по парті
Учень .Ви його приспали, ви й будіть.
Бабуся. До нас завітали , хай би гарну пісню заспівали.
Пісня
Конкурс знавців пісень, що починаються на «Ой
Бабуся. А зараз про працю. (Ворожіння на пиріжках. Осучаснимо звичай)
Зараз дівчата візьмуть по пиріжку, намітять кожен свій, а один із хлопців з зав’язаними очима вибере , чий пиріжок попадеться, ту дівчину поцілує в щічку.
Хлопчик. А чи не пора нам , калиту кусати?
Дівчинка .А що таке калита?
Бабуся. Калита – це пухкий , круглий , як місяць у повні медівник з діркою.
А зараз настає найурочистіший момент наших вечорниць: кусання калити, народне повір’я говорить, якщо в цей день з’їсти хоч шматок
калити, то весь рік і все життя будеш щасливим та здоровим, щаститиме на хороших друзів.
Кусання калити
6
Хлопчик . От вже й погуляли ми сьогодні. Спасибі вам за гостинність. Час нам додому збиратися, правда хлопці.
Дівчата. Ох, щось спати хочеться
Певно й нам час дівчата додому.
Ми гуляли ,веселились ,
Усім весело було.
Вечорниці завершились
І здається, все пройшло.
Дівчата. Ні , так просто не проходить
В серці струночка бринить.
Про шкільні ці вечорниці
Спомин в серці буде жить
Батьки. Наше слово щире, щире, без прикрас
Спасибі , діти за свято для нас.
Обряди і звичаї хай оживають
І душу народу завжди звеселяють
Питай, цікався, пізнавай
Яким же був колись твій край!
Бо –хоче рідна Україна
Аби росла достойна зміна.
Вчитель. Шановна родино! Щоб усе у нас було, треба , щоб жило село. Тоді будем панувати і лиха не знати. Шануйте традиції нашого народу, зберігайте їх, калиту уславлюйте. Я щиро вдячна за допомогу у проведенні вечорниць : учням 6 , 4 , 2 класу, свої колегам та низький уклін батькам .
Дякую за увагу!




Немає коментарів:

Дописати коментар